Знайомий сценарій. Тільки у нас: "кожного року 22 серпня ми з друзями їздимо в "ROCKWALKERS". У нас така традиція")
ось про це мав бути пост. Про няшки, гори, табір та багато класних людей.
Тому історія про табірний пуфік і залишки його плоті.
Часу пройшло огого поки нарешті написала цей пост, стало холодно. Тому пуфіком не обійтись, довелось і пальтішко пошити до нього.
А ще, через те що часу пройшло огого, немає жодних матеріальних доказів, моєї причетності до цього діла. Маю бетонне алібі, що зовсім не грає мені на руку. І щира посмішка тут не допоможе.
Тому обіцяю не лінуватись, і надалі додавати фото в процесі роботи, ескізи і т.д.
Низький уклін тобі, Юрко Положевець, за фото)
Немає коментарів:
Дописати коментар